| | vivaspb.com | finntalk.com

 

Методичне об'єднання вчителів іноземних мов

(Єфіменко О.І., Сечка В.Г., Крутова О.І., Братущак І.Г., Кушнір Н.Н.

Долінська К.М.,Головня Т.В., Стадник Н.Р., Занюк Н.П.,  Гнатишин Т.В., Федорович Т.Г.)

 

 

Методичне об'єднання вчителів української мови та літератури

(Зінгель В.М., Члек Н.О., Носалюк В.Ф., Шестакова Н.Б., Новосад Л.С.,

Олійник О.Є., Рудь З.Л., Костюк О.І., Дубина О.Д., Міневич О.Г., Кузьміна О.І.)

 

 

Методичне об'єднання вчителів математики

(Піддубна Т.В.. Сагайдак В.В., Андрикевич В.В.,

Оліда І.Я., Демянчук С.М., Мала О.Л., Матишейко Ю.В.)

 

 

Методичне об'єднання вчителів суспільних дисциплін

(Тарасюк Н.М., Бондар В.О., Черниш Н.П.,

Нестеренко Л.В., Мєдвєдєва А.П.)

 

Методичне об'єднання вчителів світової літератури

(Федорків С.М., Чаус М.Л., Бич В.В., Козеровська Н.М.)

 

 

Методичне об'єднання вчителів початкових класів

(Шкляр О.Б., Татушко Є.Р., Руміна І.Ф., Кушнір В.Л., Соняк Н.Л., Афтеній І.А., Гіндич Л.А., Гурська Л.Ф., Міліна Л.І., Ніколаєва А.М.,

Лотвін М.В., Мазур Н.Г., Гусак І.А., Зейлик Т.М., Губенко О.О., Козлова Ж.Г., Савчук М.А., Рибчук Т.В., Рибачук А.В., Макарчук О.М., Кандібора А.В., Лотоцька О.Г.)

 

 

Методичне об'єднання вчителів предметів художньо-естетичного циклу

(Скулинець С.В., Дичек Т.В.,Севрюкова Н.Б., Бугайчук О.В., Крутова О.І., Залуська О.Г., Жалай О.Й., Ходаковська Т.В., Михайловська З.Н., Семенюк О.К.)

 

 

Методичне об'єднання вчителів фізичної культури та предмета Захист Вітчизни

(Захожий С.І., Єщенко А.В., Пилипчук П.В., Сапожнік Т.М., Микилюк С.О., Хомич Т.І., Романюк В.О.)

 

 

Методичне об'єднання вчителів трудового навчання

(Сасюк А.М., Гаврук В.О., Андрійчук О.П.)

 

 

Методичне об'єднання класних керівників та кураторів

 

 

Методичне об'єднання вчителів природничих дисциплін

(Лабнюк О.М., Багно О.М., Куракова Р.О., Корнійчук С.Я., Доброжанська С.С., Рибка О.Б.,

Гурний О.М., Таланкіна О.Є., Лукавий П.М., Янчук О.М., Матвіюк В.С., Ковальчук Л.В., Голодняк В.П., Музиченко А.В.)

 

 

Учителі інформатики

(Корнійчук С.Я.Матвіюк В.С., Янчук О.М., Гурний О.М., Лабнюк О.М.)

 

 

Учителі географії

(Куракова Р.О., Рибка О.Б.)

 

 

Учителі фізики

(Голодняк В.П., Лукавий П.М., Гурний О.М.)

 

 

Учителі хімії

(Музиченко А.В., Доброжанська С.С.)

 

 

Учителі біології

(Багно О.М., Ковальчук Л.В.)

 

 

Учителі економіки

(Рибка О.Б., Таланкіна О.Є.)

 

 

 

Гапон Зоя Іванівна, 

соціальний педагог

 

Бібліотекарі НВК

(Ігнатович Н.Л., Чухрій К.П.)

НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА:

1. Закон України «Про загальну середню освіту» від 13 травня 1999 р. (із змі­нами і доповненнями). 

2. Закон України «Про внесення зміни до статті 18 Закону України «Про загальну се­редню освіту» щодо запобігання дискримінації при вступі до початкової школи» від 6 вересня 2011 р. № 3701-VІ. 

3. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Інструкції з обліку дітей і підлітків шкільного віку» від 12 квітня 2000 р. № 646. 

4. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про загально­освітній навчальний заклад» від 27 серпня 2010 р. № 778. 

5. Наказ Міністерства освіти і науки України «Про прийом дітей до 1 класу загальноос­вітніх навчальних закладів» від 7 квітня 2005 р. № 204. 

6. Інструктивно-методичний лист щодо роз'яснення порядку приймання дітей до першого класу загальноосвітніх навчальних закладів від 14 лютого 2015 р. №1/9-71

Поради психолога батькам

Система завдань з вивчення індивідуальних особливостей розвитку спрямовано на розкриття суті явища психологічної готовності дитини, містить методики, спрямовані на вивчення мотиваційної, інтелектуальної, емоційно-вольової, особистісно-соціальної видів готовності.

 

Завдання діагностики готовності дитини до школи

1. Визначити, наскільки відповідає рівень розвитку дитини тим нормам, які характерні для дітей цього віку.

2. Дізнатися про індивідуальні особливості розвитку психологічних якостей дитини. Адже деякі з них можуть бути розвинені добре, а деякі гірше. Наявність у дитини окремих недостатньо розвинених якостей може стати причиною серйозних перешкод у процесі подальшого навчання в школі. З допомогою методик можна вчасно виявити ці «слабкі місця» і внести відповідні корективи, спрямовані на розвиток потрібної якості.

 

Приклади завдань

Визначення мотивів навчання

 

Розмова з дитиною про школу.

  • Чи хочеш ти вже цього року піти до школи?
  • Чому ти хочеш йти до школи?
  • Що тебе цікавить?
  • Чим ти хотів би займатись у школі?
  • Чи хочеш ти чогось навчитись? Чого саме?

 

 

Вивчення рівня стійкості та особливостей розподілу уваги

Дитина має «розгадати лабіринт», тобто знайти серед переплутаних ліній потрібну доріжку.

Вивчення рівня розвитку короткочасної слухової памяті

Дитині читають 10 слів, а вона уважно їх слухає і повторює. Повторювати слова можна в будь-якому порядку. Можливо, дитина не повторить їх усі одразу. Проте може бути ще декілька спроб.

Оцінювання результатів: 
Низький рівень – при першому слуханні дитина запам’ятала 2 слова, після третього читання – 5 слів.
Нижче середнього – при першому слуханні дитина запам’ятала 3-4 слова, після третього читання – 7 слів.
Середній рівень – при першому слуханні дитина запам’ятала 5-6 слів, після третього читання – до 8 слів.
Високий рівень – при першому слуханні дитина запам’ятала 7-10, після третього читання – 9-10 слів.

В нормі діти запам’ятовують з першого разу 5-6 слів, а всі 10 слів – через 3-5 повторів. Нормальним при запам’ятовуванні є «ефект краю», коли дитина краще запам’ятовує перші та останні слова;  також нормою вважається збільшення від повтору до повтору кількості слів, які дитина запам’ятала. Зворотній процес може свідчити про швидку втомлюваність пам’яті дитини і якісь порушення її діяльності.

Вивчення рівня розвитку образної зорової пам’яті

Дитині показують малюнок з фігурами, їх треба  роздивитись і запам’ятати як можна більше фігур. Через 10 секунд цю таблицю забирають і кладуть на її місце іншу, на якій намальовано більше фігур. Серед них є фігури з попереднього малюнка, які й треба знайти.

Оцінювання результатів:

Оцінювання результатів:

менше 6 фігур – низький рівень,
6 фігур – норма для 5-6 років,
6 фігур – нижче норми для 7 років,
7-8 фігур – норма для 7 років,
9 фігур – високий рівень.

Визначення рівня розвитку зв’язного мовлення, розуміння логічних завдань

Дитині показують 2 малюнки. Дорослий говорить дитині послідовно 8 речень про зміст цих малюнків, а дитина показує пальчиком на ту картинку, про яку йдеться у цьому реченні.

Аналіз результатів:

Кількість правильно вказаних картинок

Рівень

8-7

Високий рівень

6-5

Середній рівень

4-3

Нижче середнього

2-1

Низький

0

Дуже низький

 

Визначення рівня розвитку аналітико-синтетичної діяльності

Обладнання: 10 карток з малюнками, побудованими за принципом: 3 предмети об’єднані загальним поняттям, а четвертий предмет стосується іншого поняття. Предмети та їх призначення відповідають звичайному рівню обізнаності дітей шестирічного віку.

Дитині показують картку із зображенням чотирьох предметів і просять назвати їх. Після того пропонують визначити зайвий предмет, а решту предметів визначити за спільною ознакою.

Такі завдання дають можливість визначити, наскільки діти оперують суттєвими ознаками, відволікаючись від несуттєвих і контрастних. Також можна використовувати монохромні картинки (чорно-білі).

Аналіз результатів: 
Високий рівень – 7-10 карток пояснюють з використанням двох родових понять, 3-4 картки включають тільки одне родове поняття.
Достатній рівень – 7-10 карток пояснюють через одне родове, або половина з двома родовими поняттями. А половина – з одним.
Низький рівень – коли в 7-10 картках тільки називається зайвий предмет без пояснень. Або виділяється предмет за неістотними ознаками.

Вивчення здатності дитини до узагальнення

Дитина має розкласти картки на групи так, щоб вони підходили одна до одної, були чимось схожі. Потім пояснити, чому вони саме так розкладені.

Після цього всі картки змішують. А дитині пропонують знову розкласти всі картки на групи, але вже не так, як минулого разу. Потім просять розкласти фігури втретє так, щоб це відрізнялось від першого і другого разу. Завдання дитини – розкласти картки три рази по-різному.

Аналіз результатів: 
Достатній рівень – дитина легко виконує 2 види класифікації без сторонньої допомоги.
Високий рівень – дитина легко виконує 3 види класифікацій.

Діти із затримкою психічного розвитку мають труднощі під час виконання цього завдання. Як правило, виконують один вид класифікації.  При виділенні другого і третього принципів потрібна допомога. Діти швидко стомлюються і, навіть, сформовані разом з психологом принципи класифікації фігур не узагальнюють.

Відтворення послідовності подій

Визначення здатності дитини до відтворення окремих подій чи фрагментів дійсності, надання їм логічної цілісності, а також спроможність всебічно розуміти ситуації й передбачити події. Також можна вивчити словниковий запас дитини.

Перед дитиною розкладають картки, які треба розкласти по порядку таким чином, щоб намальовані на них події були логічно пов’язані.  На кожне завдання відводиться певний час. Відлік часу починається з того моменту, коли остання картка ляже перед дитиною. Якщо картки розкладені неправильно, а час ще не минув, можна запропонувати дитині перевірити, чи правильно вона їх розклала.

Оцінювання дітей до 6,5 років: час не враховується.

Визначення рівня розвитку фонематичного слуху

Вчитель повторює задумане слово, а потім замінює іншим словом. Коли дитина почує це зайве слово, одразу має сказати про це дорослому і назвати це інше слово.   Якщо ж дитина почує тільки те слово, яке дорослий називав на початку, то після проговорювання дитина може сказати: «Все правильно».

Перше завдання – для ознайомлення, і його результати не враховуються. Слова проговорюють в темпі 1 слово за 1 секунду.

Аналіз  результатів: 
Високий рівень – у всіх завданнях з першого пред’явлення вчасно повідомив, правильно назвав «зайве» слово.

Середній рівень – помітив «зайве» слово лише при повторенні ряду слів  в уповільненому темпі. Або помітив «зайве» слово у звичайному темпі, але не повідомив і слово назвав лише після прослуховування всього ряду слів.

Низький рівень – якщо хоча б в одному із завдань дитина не змогла правильно помітити «зайве» слово, не зважаючи на повторне уповільнене повторення даного ряду.

Високий рівень визначається лише при повному виконанні усіх трьох основних завдань. Не має значення, у скількох основних завданнях дитина припустилася помилки – в одному чи в трьох. При наявності помилок рівень визначається за тим завданням, яке виконано найгірше. Тобто помилки з декількох завдань не додаються.

Вивчення фізіологічної зрілості дитини

Завдання 1.

  1. Дитина кладе руки на аркуш паперу так, щоб на аркуші вільно розмістилися обидві долоні з розведеними пальцями. Дорослий обводить кисті рук ручкою. Потім дитина має покласти руки на аркуш паперу так, щоб вони співпали з контуром.
  2. Дорослий показує дитині пальчики на руці, а дитина піднімає тільки той пальчик, на який вказує дорослий. Інші пальчики піднімати не треба.


Завдання 2.

Про розвиненість дрібних рухів пальців можна судити, спостерігаючи за тим, як дитина малює «Малюнок людини».  Якщо вона постійно повертає аркуш, не може змінювати напрямок ліній за допомогою тонких рухів пальців і кисті, це означає, що рівень розвитку дрібної моторики недостатній і потрібне відповідне тренування, інакше відставання в оволодінні графічною навичкою письма у школі може бути значним.

Завдання 3.

Дорослий просить дитину стати спиною до стіни так, щоби п’ятки теж торкались стіни; дістати правою рукою ліве вухо, причому рука повинна охоплювати голову зверху через т’імя.

Аналіз  результатів
Якщо пальці руки дістають вуха і при цьому положення голови залишається прямим, це свідчить про достатню «зрілість» і готовність до систематичного навчання. Коли дитина не може дотягнутися рукою до вуха або ж нахиляє голову, щоб виконати завдання, тоді говорять про неповну готовність дитини до шкільного навчання. 

мал.91. Визначення шкільної зрілості:

А – дитина незріла до шкільного навчання;

Б – шкільна зрілість досягнута

 

Укладено за посібником: «Перелік психодіагностичних методик для використання в роботі практичних психологів системи освіти». Упоряд.: Д.М.Собол (та ін.). – К.: Марич, 2010. – 118с. – Бібліогр.:с.118

ДИТИНА ЙДЕ У ПЕРШИЙ КЛАС. ЧИ ГОТОВА ВОНА ДО ШКОЛИ? 

     За основу готовності приймається необхідний рівень розвитку дитини, без якого вона не може успішно навчатись у школі. Батькам слід пам'ятати, що не кожна дитина може зразу успішно навчатися.

     Річ у тім, що шлях розвитку кожної дитини індивідуальний. Хтось починає раніше за інших ходити, але потім довго не говорить; хтось, навпаки, не вміє усміхатися, зате починає говорити цілими фразами і добре запам'ятовує букви. Тому до шкільного віку діти мають різний багаж досвіду, знань, умінь, навичок, звичок. Безсумнівно, що згодом кожна з них навчиться читати і рахувати і навіть стане грамотною, але до моменту вступу до школи важливо, щоб дитина мала здатність до навчання. Саме від готовності залежить адаптація малюка до шкільного життя, оволодіння ним навчальною діяльністю, врешті-решт, формування особистості.

     Часто батьки, а іноді й учителі вважають основними показниками готовності до школи знайомство дитини з літерами, уміння читати, рахувати, знання віршів та пісень. Однак не тільки це впливає на успішність навчання. Адже формування даних умінь передбачається програмою для першого класу.

Для успішного навчання в школі дитині необхідні такі якості:

  • добре розвинена дрібна моторика рук та координація рухів (тренувальні вправи – пришивати ґудзики, ліпити з пластиліну, качати олівчик поміж пальчиків, зафарбовувати малюнки в різних напрямках, грати з м’ячем, ходити по «лабіринтам» з ниток);
  • добре диференційована рухова система (тренувальні вправи – пальчикова гімнастика, ігри з пальчиковим «ляльковим театром»);
  • хороша здатність до самоконтролю та самооцінки (формування залежить від віку та особливостей нервової системи);
  • адекватна реакція на успіх і невдачу (формування залежить від віку, особливостей нервової системи та від особливостей дитячо-батьківських відносин);
  • мотивація навчання (формування залежить від віку та особливостей дитячо-батьківських відносин);
  • достатній об’єм механічної слухової та зорової пам’яті (тренувальні вправи – ігри, в яких треба запам’ятовувати; різні види дитячих лото, повторювати 6-10 не пов’язаних за змістом слів);
  • стійка та рівномірно розподілена увага (тренувальні вправи – розплутувати намальовані «лабіринти» різної складності, перемальовувати прості малюнки по клітинкам);
  • вміння відтворювати окремі події чи фрагменти дійсності, надавати їм логічної цілісності, а також спроможність всебічно розуміти ситуації й передбачити події (тренувальні вправи – описувати малюнок з урахуванням всіх дрібних деталей; складати коротку історію за декількома малюнками, пов’язаними за змістом);
  • добре розвинена здатність робити узагальнення (тренувальні вправи – ігри «хто більше?», в яких треба назвати якомога більше предметів певної групи: меблі, посуд, люди, одяг, фігури, взуття, птахи, звірі, риби, транспорт, іграшки, тощо; в другому варіанті гри «хто більше?» треба назвати групу, до якої належать названі предмети);
  • здатність дитини до абстрагування, оперування вербальними поняттями (тренувальні вправи – ігри на виключення слова, зайвого за змістом; вміння пояснити зміст того чи іншого слова);
  • добре розвинений фонематичний слух як показник рівня готовності дитини до навчання грамоти (тренувальні вправи – шукати на слух заданий звук в словах; називати звуки на початку, в середині та в кінці слова).
  • Завдання діагностики готовності дитини до школи

    Поради батькам: як підготувати дітей до школи

    Рекомендації батькам майбутніх першокласників

Шановнi батьки! 


     Ви вiддаєте в наші руки сердечка своїх дiтей.
     Разом з цим ви покладаєте на нас свої надiї, сподiвання. 
     І всi неодмінно хочете, щоб дитина з перших днiв шкiльного життя стала розумною, вміючою писати, читати, рахувати.
     Але варто пам’ятати, що не кожна дитина може одразу успiшно навчатися, та й це не та основна цiкавiсть, заради якої живе людина. Дитина — Божа iскорка, яка прийшовши в цей свiт, несе свою велику місiю, має свiй шлях, свої думки. Тому перед нами стоїть особливе завдання – розвиток і збагачення духовного світу кожної дитини. Це можливо через виховання серця дитини: любов до людей, повага, толерантнiстъ, прояв співчуття і вміння радіти за інших. 
     Вiрте в безмежнiсть вашої дитини i допоможiть їй повiрити в свої сили. Це допоможе дитині долати труднощi!

Не забувайте:
Школа – Майстерня Людяності;
Школа – Майстерня Гуманності;
Школа – Співтовариство вчителя та учня;
Школа – Храм!


З повагою ваші учителі

 

 Прийом документів для вступу в 1-й клас розпочався.

 

Перспективний план набору до 1-х класів на 2018-2019 н. р. - 5 класів (150 дітей).

 

Учителі, які в 2018-2019 н.р. будуть набирати 1 клас:

1. Гіндич Людмила Анатоліївна - учитель вищої категорії, методист, стаж роботи - 33 роки.

2. Савчук Марина Ананіївна - учитель вищої категорії, методист, стаж роботи - 26 років.

3. Котлярчук Наталія Олексіївна - учитель вищої категорії, стаж роботи - 25 років.

4. Руміна Ірина Федорівна - учитель вищої категорії, старший вчитель, стаж роботи - 33 роки.

5. Левенець Віта Леонідівна - учитель ІІ категорії, стаж роботи - 7 років.

 

Дочірні категорії